Адресат газети, як видно по наклейці, Н. Григоріїв Никифор Якович Григоріїв (псевдоніми Г. Наш, Григоріїв-Наш, Григорій Наш; 9 лютого 1883, Бурти Черкаський повіт, Київська губернія, нині село Звенигородського р-ну Черкаської області — 5 серпня 1953, Нью-Йорк, США) — український громадський та політичний діяч, публіцист і педагог, учений-суспільствознавець, журналіст. Батько художника Мирослава Григоріїва. Біографія Народився в містечку Бурти Черкаського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області). Його батько працював учителем у сільських школах Черкаського повіту (Нечаївці, Сердегівці), тож сім'я часто переїжджала з місця на місце. З 1895 по 1900 рік навчався у Городищенській сільськогосподарській школі, яка мала два підготовчі, що прирівнювалися до двох класів міської школи, та три спеціальні класи. Здобувши професію агронома, він відмовився від роботи за фахом, не бажаючи займатися визиском селян. У 1902 році юнак переїздить до Києва, поселяється на квартирування у свого шкільного товариша Ф. Литвина, який працював в «Киевском обществе сельского хозяйства» під керівництвом відомого українського народника Тихона Івановича Осадчого. Саме ця людина відіграла величезну роль у формуванні політичних поглядів та свідомості Н. Григоріїва. Завдяки Т. І. Осадчому Никифір Якович отримує роботу спочатку в бібліотеці Київського товариства грамотності, а пізніше — у статистичному відділі управління Південно-Західними залізницями. Саме в цей період свого життя він багато читає, зокрема художні твори І. Франка, Т. Шевченка, О. Кобилянської, В. Стефаника, М. Коцюбинського, Б. Грінченка, праці О. Герцена, М. Бакуніна, М. Чернишевського, займається самоосвітою, пише свої перші літературні твори, спілкується з революційною молоддю різних політичних напрямів в будинку свого духовного наставника Т. І. Осадчого. З 1903 року H. Я. Григоріїв симпатизує партії соціалістів-революціонерів, бере участь у нелегальній агітаційній роботі. Під впливом народницької ідеології, прищепленої Тихоном Осадчим, Никифір складає іспит на вчителя повітової школи і у 1905 році розпочинає свою педагогічну діяльність у місті Сквирі Київської губернії. Через несприйняття імперських педагогічно-виховних настанов та конфлікт з керівництвом, був переведений до Бердичівської початкової школи, де стає активним учасником повітового учительського союзу, на нелегальному з'їзді якого (він проводився у помешканні Н.Григорієва) було прийнято резолюцію з вимогами до уряду запровадити вивчення рідної мови. Невдовзі «неблагонадійного» вчителя перевели до Літина На Поділлі, де він також розгортає активну культурно-просвітницьку роботу — організовує філію «Товариства грамотності», бібліотеку, гурток 4 ст.