Калевала. Фінські Народні Билини 1905 рік. Переклад у віршах Л.П.Бєльського члена кореспондента Фінського Літературного Товариства. Вибрані місця для юнацтва з повного перекладу, удостоєного Імператорською Академією Наук премії імені А. С. Пушкіна. З малюнками Н.І. Живаго. Москва Видання Ступіна 1905 рік. Колекційний стан. Передмова: Як Іліада і Одіссея представляють собою збори народних билин стародавньої Греції, так і під ім'ям Калевала відомі збори билин фінського народу, зроблене в другій чверті 19-го століття фінським вченим Ленротом, який, збираючи їх обійшов більшу частину Фінляндії і деякі частини північних російських губерній. Фінські билини розспівуються народними співаками, звичайно два співаки сідають один навпроти одного, беруться за руки і співають по черзі по одному віршу кожен. Булини ці носять на собі сліди глибокої давнини і часів язичництва. У них часто згадуються божества стародавніх фінів, наприклад: Укко - бог неба, а також грози, града, дощу, снігу та інших небесних явищ; Хіїсі - або Лемпо - божество зла; Туоні або Мана - божество смерті і царства мертвих; Туонели або Манали; Ахто і Велламо - божества води, та інші. Головний герой Калевали, тобто країни Калеви, батька героїв - старий Вейнемейнен. Він — син божественної матері вод, яка зійшла з неба і взяла участь у творінні світу. Він володіє вищою мудрістю, могутній заклинач і співак, він дав землі рослини і перший її обробив, він винайшов гуслі - він все робить на благо своєї батьківщини. Багато в чому допомагає йому його брат "віковий килимок" Ільмарінен - коваль який викував небо і чудовий млин самомолку - Сампо. У подвигах цих двох братів бере участь веселий молодець Леммінкейнен, що носить ще ім'я Ахті. Три ці герої ведуть боротьбу з мешканцями холодної і похмурої країни Похьоли, якою управляє зла стара Лоухі, що заподіює мешканцям Калевали, батьківщини трьох вищезазначених героїв, всілякі лиха. Лоухі, насилає на Калевалу ведмедя, хвороби, викрадає Сампо, сонце і місяць. Крім цих осіб, в билинах зображуються й інші, як наприклад Куллерво, нещасний, але зіпсований вихованням юнак, який потрапив у пастухи до Ільмарінен і злісно помстився його дружині. Молода пастушка Мар'ятта, яка втратила свого незвичайного сина до якого несправедливо поставився Вейнемейнен після чого і залишив назавжди свою батьківщину. Лернон, зібравши розспівувані різними співаками билини, розташував їх у зв'язку, при чому вставив у своє зібрання також пісні заклинальні і весільні. На початку і в кінці свого збору він помістив пісні вступну і заключну. Цей переклад був присвячений моєму наставнику, професору і академіку Федору Івановичу Буслаєву, з нагоди п'ятдесятиріччя його вченої діяльності, і був нагороджений премією імені Пушкіна від Академії Наук. Малюнки до цього видання зроблені пані Н.І. Живаго, на підставі вивчення фінського орнаменту і фінських старожитностей і майже всі оригінальні. Ми не знайшли можливим користуватися існуючими вже ілюстраціями, за небагатьом винятком, тому що задовільних ілюстрацій, близьких до казкового духу билин, не виявилося навіть у самих фінів. Малюнки до Калевале не багаті фантазією і носять характер сучасного побуту Фінляндії, а не її давніх епох, звідки дійшли до нас сказання Калевали.